Вогнем вогонь же може загаситись, одну печаль поменшує ж бо друга. Чарлі не був одним з тих, хто цитував Шекспіра й зачитувався «Королем Ліром».
- Проте якби він колись мав нагоду, то неодмінно подякував би драматургові.
- За що?
- За ту зустріч із Френ.
- Випадковий діалог та запрошення взяти участь в аматорській виставі «Ромео і Джульєтта».
- Чарлі був абсолютно байдужий до театру.
- Але не до Френ.
- Тож як він міг відмовити їй?
- Це саме воно 2014 перше кохання, таке солодке і щемке.
- Здається, що все це назавжди.
І закрутилося, неначе у Шекспіра: пристрасті на сцені й почуття поза грою, романтичні зустрічі під балконом у світлі всезнаючого місяця. Та, може, лише здається?..
