Час жити і час помирати. Люби ближнього твого

1944-й. Війна добігає кінця.

• Рядовий Ернст Гребер повертається зі Східного фронту додому у відпустку.
• Але рідне місто зруйноване бомбардуванням.
• Розшукуючи батьків, Ернст зустрічає Елізабет2026 У них обмаль часу.

Але ці кілька днів, що вони провели разом, здатні вмістити в себе все життя. Все їхнє коротке життя і велике кохання, у якого немає майбутнього2026 Коли весь світ руйнується, коли хтось за тебе вирішує, що тепер 2014 час помирати, так хочеться жити...

• («Час жити і час помирати») Важкий подих війни змушує їх тікати з нацистської Німеччини.

• Є тільки «тут» і «зараз».

Вони більше не мають ні батьківщини, ні минулого, ні майбутнього. Але, блукаючи передвоєнною Європою, попри острах, голод, злидні вони все ж знаходять у собі сили залишатися людьми та не боятися кохати2026 Люби ближнього твого 2014 сказав Христос.

• Люби ближнього 2014 повторив Ремарк.
• Навіть коли навколо суцільна темрява.
• Особливо тоді.
• («Люби ближнього твого»)