Гамлет

Хоч свіжі в нас ще спогади сумні Про брата смерть, та час нам, друзі, Вже повернутися й до справ земних, Тому сестру та королеву нашу взяли ми за дружину. А ти, небоже, Гамлете, мій сину, Чому ще й досі смутком оповитий?

Ні, пане, аж ніяк, я вельми радий. Скинь барви ночі, Гамлете ласкавий, І дружнім оком глянь на короля.

• Чи вік тобі печаль свою плекати?
• Удар об землю лихом тим і нас За батька май.
• І хай весь знає світ, Що ти до трону нашого найближчий.
• А щодо твого наміру відбути 2014 Ми просимо тебе лишитись тут.

Доволі вже, повіки опустивши, Шукать вітця, що обернувсь на прах.