У гущаві лісовій, У густій, непрохідній, Де тривожать звуки тиші Дуже звірі люті, хижі Завиванням голосним, Зубів скреготом своїм, Заблудився дід старий, З ним був пес його малий. Довго дід той мордувався, З хащів вибратись старався.
Старий того не побачив, Та на стежку все ж натрапив, Із небесної він ласки Згодом вибрався із пастки. А тим часом сіра Мишка Пробігала собі нишком, Рукавичку ту знайшла І до неї підійшла, Зазирнула в середину.
