Пригоди в Бобровій заплаві

Добрі та щирі казкові оповідки про пригоди бобренят, їхніх друзів та сусідів сподобаються юним читачам, адже багато хто в образах звірят упізнає себе. Бобер Терень довго думав, як назвати свого синочка-первістка.

• Згадав батькову улюблену приказку: «Гарне слово язикові не вадить».
• Тож ім2019я має бути звучним, доладним та 2014 що й казати 2014 найріднішим.
• Аби такого в їхній заплаві ні в кого не було.
• А двом донечкам нехай уже добирає імена матуся 2014 бобриха Текля.
• Молодий татусь забігав до хати кожні пів години: милувався своїми діточками і гладив синочкові мацюпусінького хвостика.

• Утім, про це йтиметься згодом.

Сподівався, що в майбутньому він проявить неабиякий хист, бо, як відомо, птах живе крилами, а бобер, уявіть собі, 2014 хвостом. А нині новоспечений татусь із нетерпінням чекав дня завтрашнього, бо вже через дві доби від народження бобренята мають плавати.

• Як же важко татусеві було чекати отого заповітного дня!