Цей роман, як і перші «Тенета», автор писав пропускаючи крізь себе весь біль тих, хто став жертвою торгівлі людьми (дітьми). Дуже хотілося б, щоб і читач цієї книги не залишився байдужим і зрозумів, як усе страшно...
Віктор Янкевич, як і завжди, розкриває те, на що суспільству праглося заплющити очі... Автор щиро дякує за допомогу своїм друзям: Сергієві Синюку, за «паси під ногу», які змінюють та вдосконалюють; Людмилі Пуляєвій, яка «зиркнула», прочитала й загострила; Олі Романишин за професійну роботу над окремими епізодами та коханій дружині Ані за підтримку й розуміння.
