Маніфест тих, хто не соромиться сказати: не я для країни, а країна для мене. Часова амплітуда роману Остапа Дроздова «2116 2» 2014 від початку ХХ століття до дня завтрашнього.
Та попри хронологічний і локаційний розмах 2014 стежки усіх головних героїв (бо не головних у романі немає) приводять до Країни. Не У, а просто Країна, яка то мотивує, то дратує, то зачаровує, то обурює, то ощасливлює, то виштовхує.
І що би не переживали персонажі роману в приватному житті, усе одно вони гостро відчувають крижаний подих Країни, від якої нікуди не дітися і яку ти мусиш полюбити навіть усупереч...
