Нелегко читати новели В. Стефаника, тому що він, за словами класика, пише «коротко, сильно і страшно».
Бо лише так, боліючи разом з автором та героями його творів, не даємо загрубіти й зачерствіти нашим душам і серцям, залишаючи їх відкритими для добра, співчуття й милосердя.